Яценюк Арсений. Председатель Верховной Рады Украины
Краткая биография
Яценюк Арсений Петрович - председатель Верховной Рады Украины (избран 04.12.2007 г.), Сопредседатель Межпарламентской ассамблеи Верховной Рады Украины, Сейма Литовской Республики и Сейма и Сената Республики Польша, Председатель Исполнительного комитета Национальной парламентской группы в Межпарламентском Союзе.
Арсений Яценюк родился 22 мая 1974 года в г. Черновцы. В 1996 году закончил Черновицкий государственный университет им. Юрия Федьковича, в 2001 году - Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета. Имеет научную степень кандидата экономических наук. Женат, две дочери.
Яценюк Арсений Петрович - председатель Верховной Рады Украины (избран 04.12.2007 г.), Сопредседатель Межпарламентской ассамблеи Верховной Рады Украины, Сейма Литовской Республики и Сейма и Сената Республики Польша, Председатель Исполнительного комитета Национальной парламентской группы в Межпарламентском Союзе.
Арсений Яценюк родился 22 мая 1974 года в г. Черновцы. В 1996 году закончил Черновицкий государственный университет им. Юрия Федьковича, в 2001 году - Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета. Имеет научную степень кандидата экономических наук. Женат, две дочери.
Черновецький Леонід Михайлович. Київський міський голова
Коротка біографія
Народився 25 листопада 1951 в м.Харкові.
Трудова та громадсько-політична діяльність
1970-1972 Дійсна строкова служба у лавах Радянської Армії. За відмінну службу був направлений командуванням на навчання до інституту.
1972-1977 Навчання у Харківському юридичному інституті.
1977-1981 Старший слідчий прокуратури Київської області.
1981-1984 Аспірантура Харківського юридичного інституту. Робота над дисертацією на тему «Методика розслідування розкрадань, скоєних посадовими особами».
Народився 25 листопада 1951 в м.Харкові.
Трудова та громадсько-політична діяльність
1970-1972 Дійсна строкова служба у лавах Радянської Армії. За відмінну службу був направлений командуванням на навчання до інституту.
1972-1977 Навчання у Харківському юридичному інституті.
1977-1981 Старший слідчий прокуратури Київської області.
1981-1984 Аспірантура Харківського юридичного інституту. Робота над дисертацією на тему «Методика розслідування розкрадань, скоєних посадовими особами».
Ефремов Александр Сергеевич
Первый заместитель Председателя фракции Партии регионов в Верховной Раде Украины
Краткая биография
Родился 22 августа 1954 года в г. Ворошиловград.
Образование высшее: с 1973 по 1978 год учился в Ворошиловградском машиностроительном институте, который закончил с отличием, специальность: гидравлические машины и средства автоматики, квалификация: инженер-механик. В 1992 году закончил Киевский институт политологии и социального управления, специальность: политолог. В 1996 году закончил Международную кадровую академию в г. Киеве, специальность: магистр экономических наук; в 2001 году получил научную степень «кандидат экономических наук».
Краткая биография
Родился 22 августа 1954 года в г. Ворошиловград.
Образование высшее: с 1973 по 1978 год учился в Ворошиловградском машиностроительном институте, который закончил с отличием, специальность: гидравлические машины и средства автоматики, квалификация: инженер-механик. В 1992 году закончил Киевский институт политологии и социального управления, специальность: политолог. В 1996 году закончил Международную кадровую академию в г. Киеве, специальность: магистр экономических наук; в 2001 году получил научную степень «кандидат экономических наук».
Черновецкий Леонид Михайлович. мэр Киева
Краткая биография
Родился 25 ноября 1951 в г.Харькове.
Трудовая и общественно-политическая деятельность
1970-1972 Срочная служба в рядах Советской Армии. За отличную службу был направлен командованием на обучение в институт.
1972-1977 Обучение в Харьковском юридическом институте.
1977-1981 Старший следователь прокуратуры Киевской области.
1981-1984 Аспирантура Харьковского юридического института. Работа над диссертацией на тему «Методика расследований хищений, совершенных должностными лицами».
1984-1989 Преподаватель, заместитель проректора по науке Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко.
1989-1996 Основатель и Президент концерна "Правэкс".
1996-2006 Народный депутат Украины. Автор ряда важных законопроектов в сфере экономики и морали, в тому числе про отмену льгот и привилегий для государственных чиновников.
2001 Президент ассоциации «Киевский банковский союз».
Апрель 2006 Избран на должность киевского мэра. Назначен председателем Киевской городской государственной администрации.
Награды, почетные звания
• «Заслуженный юрист Украины» (1997).
• «Почетный работник Прокуратуры Украины» (2001).
Семейное положение Женат, имеет двоих детей и троих внуков. Дети, Кристина и Степан.
Супруга, Айвазова Алина Степановна.
Образование Высшее. В 1977 году с отличием окончил Харьковский юридический институт. Кандидат юридических наук. Диссертация на тему «Методика расследований хищений, совершенных должностными лицами».
Родился 25 ноября 1951 в г.Харькове.
Трудовая и общественно-политическая деятельность
1970-1972 Срочная служба в рядах Советской Армии. За отличную службу был направлен командованием на обучение в институт.
1972-1977 Обучение в Харьковском юридическом институте.
1977-1981 Старший следователь прокуратуры Киевской области.
1981-1984 Аспирантура Харьковского юридического института. Работа над диссертацией на тему «Методика расследований хищений, совершенных должностными лицами».
1984-1989 Преподаватель, заместитель проректора по науке Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко.
1989-1996 Основатель и Президент концерна "Правэкс".
1996-2006 Народный депутат Украины. Автор ряда важных законопроектов в сфере экономики и морали, в тому числе про отмену льгот и привилегий для государственных чиновников.
2001 Президент ассоциации «Киевский банковский союз».
Апрель 2006 Избран на должность киевского мэра. Назначен председателем Киевской городской государственной администрации.
Награды, почетные звания
• «Заслуженный юрист Украины» (1997).
• «Почетный работник Прокуратуры Украины» (2001).
Семейное положение Женат, имеет двоих детей и троих внуков. Дети, Кристина и Степан.
Супруга, Айвазова Алина Степановна.
Образование Высшее. В 1977 году с отличием окончил Харьковский юридический институт. Кандидат юридических наук. Диссертация на тему «Методика расследований хищений, совершенных должностными лицами».
Луценко Юрий Виталиевич. Министр внутренних дел
Краткая биография
Родился 14 декабря 1964 года в г. Ровно.
Закончил Львовский политехнический институт (1989г.)
С 1984 по 1986 годы служил в Вооруженных Силах.
Трудовую деятельность начал в 1989 году на Ровенском заводе им. 60-летия Октября, где работал инженером-технологом, мастером участка, начальником технологического бюро. С 1992 года - главный конструктор завода «Газотрон» (г. Ровно).
В 1994 году занимал должность заместителя председателя Ровенского областного совета народных депутатов, в 1995 году – председателя комитета экономики Ровенской областной государственной администрации.
С 1996 года возглавлял управления региональной научно-технической политики и подчиненных организаций Министерства Украины по делам науки и технологий, с 1997 года – заместитель Министра Украины по делам науки и технологий.
В 1998 – 1999 годы – помощник Премьер-министра Украины, с 1999 – по 2002 года – помощник-консультант народного депутата Украины.
В 2002 – 2005 годы - народный депутат Украины, член комитета, по вопросам строительства, транспорта и связи.
С февраля 2005 по декабря 2006 года – Министр внутренних дел Украины.
В сентябре 2007 года избранный народным депутатом Украины.
С 18 декабря 2007 года – Министр внутренних дел Украины.
Родился 14 декабря 1964 года в г. Ровно.
Закончил Львовский политехнический институт (1989г.)
С 1984 по 1986 годы служил в Вооруженных Силах.
Трудовую деятельность начал в 1989 году на Ровенском заводе им. 60-летия Октября, где работал инженером-технологом, мастером участка, начальником технологического бюро. С 1992 года - главный конструктор завода «Газотрон» (г. Ровно).
В 1994 году занимал должность заместителя председателя Ровенского областного совета народных депутатов, в 1995 году – председателя комитета экономики Ровенской областной государственной администрации.
С 1996 года возглавлял управления региональной научно-технической политики и подчиненных организаций Министерства Украины по делам науки и технологий, с 1997 года – заместитель Министра Украины по делам науки и технологий.
В 1998 – 1999 годы – помощник Премьер-министра Украины, с 1999 – по 2002 года – помощник-консультант народного депутата Украины.
В 2002 – 2005 годы - народный депутат Украины, член комитета, по вопросам строительства, транспорта и связи.
С февраля 2005 по декабря 2006 года – Министр внутренних дел Украины.
В сентябре 2007 года избранный народным депутатом Украины.
С 18 декабря 2007 года – Министр внутренних дел Украины.
рач Леонід Іванович. Народний депутат України, член Комітету ВР України з питань правосуддя
Коротка біографія
Народився 1 січня 1948 року в селі Бродецьке Комсомольського району Вінницької області. Українець. Має вищу юридичну і політичну освіту. У 1975 році закінчив юридичний факультет Кубанського державного університету, а в 1985 році — Вищу партійну школу при ЦК Компартії України, юрист, політолог. Доктор історичних наук, професор, заслужений юрист України. Почесний громадянин міста-героя Керчі. Військове звання — полковник.
З 1967 року його життя пов'язане з Кримом. Військову службу проходив в Севастополі. У 24 роки очолив найбільший в Криму профспілковий комітет об'єднання «Керчрибпром». У 1980 році рекомендований Керченською міською партійною організацією на роботу в кримський обласний комітет Компартії України. У 33 роки був затверджений завідуючим відділом пропаганди і агітації, а в 43 — обраний першим секретарем Кримського обкому Компартії.
З серпня 1991 року, після заборони Компартії, - безробітний. З грудня 1991 року разом з колегами проводить роботу по відродженню Компартії.
З травня 1992 року — голова Союзу комуністів Криму, з вересня 1993 року — перший секретар знов створеного Кримського рескому, член Президії ЦК Компартії України.
З 1974 року неодноразово обирається депутатом Керченської міської Ради. З 1984 по 2006 роки безперервно обирається депутатом Кримської обласної Ради, а потім Верховної Ради АРК.
Народився 1 січня 1948 року в селі Бродецьке Комсомольського району Вінницької області. Українець. Має вищу юридичну і політичну освіту. У 1975 році закінчив юридичний факультет Кубанського державного університету, а в 1985 році — Вищу партійну школу при ЦК Компартії України, юрист, політолог. Доктор історичних наук, професор, заслужений юрист України. Почесний громадянин міста-героя Керчі. Військове звання — полковник.
З 1967 року його життя пов'язане з Кримом. Військову службу проходив в Севастополі. У 24 роки очолив найбільший в Криму профспілковий комітет об'єднання «Керчрибпром». У 1980 році рекомендований Керченською міською партійною організацією на роботу в кримський обласний комітет Компартії України. У 33 роки був затверджений завідуючим відділом пропаганди і агітації, а в 43 — обраний першим секретарем Кримського обкому Компартії.
З серпня 1991 року, після заборони Компартії, - безробітний. З грудня 1991 року разом з колегами проводить роботу по відродженню Компартії.
З травня 1992 року — голова Союзу комуністів Криму, з вересня 1993 року — перший секретар знов створеного Кримського рескому, член Президії ЦК Компартії України.
З 1974 року неодноразово обирається депутатом Керченської міської Ради. З 1984 по 2006 роки безперервно обирається депутатом Кримської обласної Ради, а потім Верховної Ради АРК.
Єфремов Олександр Сергійович. Перший заступник Голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України
Коротка біографія
Народився 22 серпня 1954 року у м. Ворошиловград.
Освіта вища: з 1973 по 1978 рік навчався у Ворошиловградському машинобудівному інституті, який закінчив з відзнакою, спеціальність: гідравлічні машини і засоби автоматики, кваліфікація: інженер-механік. У 1992 році закінчив Київський інститут політології та соціального управління, спеціальність: політолог. У 1996 році закінчив Міжнародну кадрову академію у м. Київ, спеціальність: магістр економічних наук; у 2001 році одержав науковий ступінь «кандидат економічних наук».
Трудова діяльність: з 1978 року - інженер-технолог Ворошиловградського машинобудівного заводу ім. Леніна.
З 1978 по 1980 рік - служба в лавах Радянської Армії.
З 1980 по 1987 рік – перший секретар Ленінського РК ЛКСМУ, перший секретар Ворошиловградського МК ЛКСМУ.
З 1987 по 1989 рік - заступник начальника цеху Ворошиловградського верстатобудівного заводу; з 1989 по 1991 рік – секретар парткому цього ж підприємства.
Народився 22 серпня 1954 року у м. Ворошиловград.
Освіта вища: з 1973 по 1978 рік навчався у Ворошиловградському машинобудівному інституті, який закінчив з відзнакою, спеціальність: гідравлічні машини і засоби автоматики, кваліфікація: інженер-механік. У 1992 році закінчив Київський інститут політології та соціального управління, спеціальність: політолог. У 1996 році закінчив Міжнародну кадрову академію у м. Київ, спеціальність: магістр економічних наук; у 2001 році одержав науковий ступінь «кандидат економічних наук».
Трудова діяльність: з 1978 року - інженер-технолог Ворошиловградського машинобудівного заводу ім. Леніна.
З 1978 по 1980 рік - служба в лавах Радянської Армії.
З 1980 по 1987 рік – перший секретар Ленінського РК ЛКСМУ, перший секретар Ворошиловградського МК ЛКСМУ.
З 1987 по 1989 рік - заступник начальника цеху Ворошиловградського верстатобудівного заводу; з 1989 по 1991 рік – секретар парткому цього ж підприємства.
Червоненко Євген Альфредович. Голова Національного агентства України з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу
Коротка біографія
Червоненко Євген Альфредович, голова Національного агентства України з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (24.12.2007р.), майстер спорту СРСР, призер чемпіонатів Європи і СРСР, державний службовець І рангу.
Євген Червоненко народився 20 грудня 1959 року у Дніпропетровську. У 1977 році закінчив з відзнакою середню школу №23 м. Дніпропетровська та заочну фізико-математичну школу Московського фізико-технічного інституту. Був багаторазовим переможцем обласних фізико-математичних олімпіад, переможцем Республіканської математичної олімпіади. 1982 року закінчив з відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут ім. Артема.
1986-1991рр. – професійний спортсмен, член збірної СРСР з авторалі, майстер спорту СРСР міжнародного класу, чемпіон СРСР, засновник першої в СРСР професійної гоночної команди «Перебудова».
Одружений, має двох доньок та сина.
Червоненко Євген Альфредович, голова Національного агентства України з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (24.12.2007р.), майстер спорту СРСР, призер чемпіонатів Європи і СРСР, державний службовець І рангу.
Євген Червоненко народився 20 грудня 1959 року у Дніпропетровську. У 1977 році закінчив з відзнакою середню школу №23 м. Дніпропетровська та заочну фізико-математичну школу Московського фізико-технічного інституту. Був багаторазовим переможцем обласних фізико-математичних олімпіад, переможцем Республіканської математичної олімпіади. 1982 року закінчив з відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут ім. Артема.
1986-1991рр. – професійний спортсмен, член збірної СРСР з авторалі, майстер спорту СРСР міжнародного класу, чемпіон СРСР, засновник першої в СРСР професійної гоночної команди «Перебудова».
Одружений, має двох доньок та сина.
Червоненко Евгений Альфредович
Червоненко
Евгений Альфредович
Глава Национального агентства Украины по вопросам подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу
Краткая биография
Червоненко Евгений Альфредович, глава Национального агентства Украины по вопросам подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу (24.12.2007 г.), мастер спорта СССР, призер чемпионатов Европы и СССР, государственный служащий І ранга.
Евгений Червоненко родился 20 декабря 1959 года в Днепропетровске. В 1977 году окончил с отличием среднюю школу №23 г. Днепропетровска и заочную физико-математическую школу Московского физико-технического института. Был многократным победителем областных физико-математических олимпиад, победителем Республиканской математической олимпиады. В 1982 году окончил с отличием Днепропетровский горный институт им. Артема.
1986-1991 гг. – профессиональный спортсмен, член сборной СССР по авторалли, мастер спорта СССР международного класса, чемпион СССР, основатель первой в СССР профессиональной гоночной команды «Перестройка».
Женат, имеет двух дочек и сына.
Богословська Інна Германівна. Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
Коротка біографія
Народилася в м. Харкові, 5 серпня 1960 року. Заміжня, має дочу та онука. Батько - кадровий військовий, викладач вузу, мати - юрист. У 1982 році закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут (сьогодні - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). У тому ж році почала практичну роботу юриста в Харківській обласній колегії адвокатів. Працюючи захисником, вела усі види цивільних і кримінальних справ. Першу справу виграла в 22 роки.
У 1989 році поступила в заочну аспірантуру Інституту Держави і права Академії Наук СРСР. У 1990 році взяла участь у радянсько-американській конференції з проблем захисту прав людини. Після закінчення конференції її персонально було запрошено на стажування в США. Однак позиція, яку займала Богословська з питання впливу держави на судову систему, не відповідала прорадянській ідеології керівництва інституту. У результаті Богословська відмовилася від співробітництва з інститутом.
Народилася в м. Харкові, 5 серпня 1960 року. Заміжня, має дочу та онука. Батько - кадровий військовий, викладач вузу, мати - юрист. У 1982 році закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут (сьогодні - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). У тому ж році почала практичну роботу юриста в Харківській обласній колегії адвокатів. Працюючи захисником, вела усі види цивільних і кримінальних справ. Першу справу виграла в 22 роки.
У 1989 році поступила в заочну аспірантуру Інституту Держави і права Академії Наук СРСР. У 1990 році взяла участь у радянсько-американській конференції з проблем захисту прав людини. Після закінчення конференції її персонально було запрошено на стажування в США. Однак позиція, яку займала Богословська з питання впливу держави на судову систему, не відповідала прорадянській ідеології керівництва інституту. У результаті Богословська відмовилася від співробітництва з інститутом.